Я відзначу цей день
Білосніжними мантрами,
Забобонів сумних
Розплещу каламуть.
Вже не треба пісень
Подарованих сантами,
Бо на ганку весни
Вічні дзвони гудуть.
Син людський ніч здолав
Променистою зіркою,
Що на сході зійшла,
Як небесне буття.
Серед сліз і заграв,
Умертвляючих сіркою,
Згине смерті імла,
Забуяє життя!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=306627
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 15.01.2012
автор: victoryaric