ЯД

Ти  запалив  в  мені  вогонь  надії,  
Споїв  уламки  спраглої  душі,
Весняним  променем  ввійшов  у  мрії,  
Коли  свідомість  була  на  межі...

Своїм  теплом  зумів  стопити  кригу,  
Зігріти  руки,  лишені  тепла.
З  тобою  розгорнули  нову  книгу,
Гріховну  чашу  випили  до  дна!

Тепло  твоє  по  жилах  розтікалось.
Думки  блукали  соту  ніч  підряд.
Та  серце  раз-у-раз  стискалось,  -
Я  пила  не  любов  твою,  а  яд!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=305295
Рубрика: Лірика
дата надходження 09.01.2012
автор: Ksiuxa