Землетрус. Двадцять балів за шкалою неспокою.
Шкереберть все... І Душу ще й досі трусить.
Від такого не врятуватись докорами...
Утікти - ось єдиний спосіб.
На кілька вічностей - "за свій спокій"...
Життя знову з орбіти зрушило.
Цього точно не видно збоку
За високим парканом усмішок...
Чекаю снігу. Абсолютні нулі за Кельвіном.
Автовідповідач вчиться всім усміхатись.
Телефон залишаю вимкненим.
Як я? - Я промовчу... Сьогодні не можна брехати.
07.01.12 19.44
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304992
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 07.01.2012
автор: Аліна Шевчук