Самотня старість

Так  тихо  в  хаті,  тихо  цілий  день,
Лиш  цокотить  годинник  на  комоді…
До  бабці  вже  давно  ніхто  не  йде,
Гостей  не  дочекалась  і  сьогодні…

В  печалі    дня  нового  жде  вона,
Погасить  світло,  ляже  і…  заплаче…
Бо  звеселяла  дім  колись  рідня.
Здається  бабці,  вчора  ще  неначе…

А  зараз,  коли  двері  зариплять,
То  серце  швидше  б’ється  у  чеканні!..
Та  знов  нікого  за  вікном  нема…
А  бабця  вже  рахує  дні  останні…

Так  гірко  й  важко,  і  болить  душа
Дивитися  в  її  вже  сірі  очі…
Вони  у  світ  глухонімий  кричать,
Що  її  серце  самоти  не  хоче…
                                 5  січня,  2012р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304717
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2012
автор: АнГеЛіНа