Дощ холодний. І біль, і туга.
Хочеться мрії, надії, відради.
А вона там – у небі над Бугом,
Де небеса, тонкі від зорепаду.
Там лине спів, як сонце, як диво,
Там непідвладно нічого світу....
Там всі закохані в віру й щасливі,
Там тільки теплий, чаруючий вітер...
Ангел нечутно серця торкнеться,
Крилами спокій Божий навіє.
Що ж... Туга з болем – усе минеться,
Віра до Бога вічно жевріє.....
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304695
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2012
автор: Оля14