Боятися шаленості і знати,
Що все минає, спопеливши душу.
Частинку серця щиро віддавати,
Цілющою водою злити сушу.
Боятися відчути неминучість,
Яка не обіцяючи нічого
Щораз сильніше і сильніше душить,
Твого життя торкаючись німого.
Боятися зустріти цю самотність
І не від браку тих, хто поруч ходить,
А тих, хто розуміє твою сутність,
Хто серце чує, від біди відводить.
Боятися любити, бо кохання -
Розпеченим ножем наскрізь, а далі -
Ятрити душу марним сподіванням,
Писати на папір усі печалі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304625
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.01.2012
автор: never