Осяде пил на моніторі.
Співає пісню, радіо, FM,
Змінилось щось у нашій долі,
Коли зима вже день за днем.
Напевно час лиш витрачаю -
Рядок, рядки - курсор німий.
Слова вже значення не мають
Візьми і душу вже закрий.
Вогонь з душі у всіх зникає.
Та совість стала - віск крихкий.
Невже її хтось заховає.
Здаюся! В цьому я слабкий!
Осяде пил на моніторі -
Його сьогодні я зітру.
А стерти пил, у своїй долі...
Чи зможе хтось, допоки тут?
13.12.11.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304429
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2012
автор: Андрій Гагін