Колись зимове пір’я наповнювало грудень,
Ліпили сніжну бабу, кидалися сніжками,
Лице втирали снігом, й розхристаннії груди…
Невже щось геть змінилось з прийдешніми роками?
Колись гуляли коні зеленими степами.
Пишались врожаями, збираючи колосся...
Тепер – тремо асфальти спітнілими ногами.
Втрачаємо здоров’я... Що в світі відбулося?
Облиш, не все так гірко, як думається зразу.
Міняються ландшафти, руйнуються споруди…
Минуле – є незмінним. Не повернути часу…
Та знай – живеш колишнім – майбутнього не буде.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304366
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.01.2012
автор: Віктор Нагорний