Зоре моя
надвечірняя –
чом ти така
знов засмучена?
Тисне неспокій
на серденько,
довгим чеканням
замучене?
Доленько рідна,
заквітчана...
В тебе в очах
знов сльозиночки?
Вітер невблаганно
висушив
радості, щастя
краплиночки?
Мрія моя
зачарована -
так тебе
хочу торкатися!..
В краї чужім
щохвилиночки
прагну до тебе
вертатися.
Знов пригорну
заціловану,
рідну, від щастя
заплакану -
щоби Кохання,
як полум'я,
квітло червоними
маками...
2009
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=304309
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.01.2012
автор: She said: gray...