Людське життя -
шумить вітрами.
Дзюрчить потоками,
клекоче почуттями.
Щастям співа й
душею плаче,
Мов та гірська ріка ,
між берегами.
Безжальний час,
тая ріка несе.
З одного в другий,
бік кидає.
То змокне тягарем,
до дна іде.
То висушена вітром,
з легкістю літає.
Життя людини,
суєта - суєт.
За довгий шлях,
багато,що буває.
Як те життя,
що вийшло з берегів,
Та кожному Господь ,
гріхи прощає!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302996
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.12.2011
автор: Вразлива