СТУРБОВАНІ ВІРШІ

Нічна  натхненна  тиша,  як  рушій,—  
Звиваються  думки,  немов  вужі,
Стурбовані  вовтузяться  вірші.
Дають  розраду  серцю  і  душі,
Згоряють  у  полоні  твоїх  чар,
Не  мають  ані  спокою,  ні  чвар,
Спивають  підсолоджений  нектар,
Іскринками  спалахують,  як  жар.
Із  попелу,  мов  Фенікс,  оживають,
Але  для  чого  і  чому?  —  Не  знають.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302936
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 29.12.2011
автор: Lana P.