Саме в ці дні, 32 роки тому,
було розпочато введення
радянських військ до Афганістану...
Терпкими димами димлять полини.
Дорога до мами - дорога з війни...
Невиспану втому чужинських доріг
Для отчого дому солдат приберіг.
Чи бачив ти, сину, з далеких країв
Свою Україну, своїх журавлів.
Свою наречену і матір свою
З-за гір височенних, в смертельнім бою?
Відколи покинув ти батьківський дім,
Полиновий смуток замешкав у нім.
Журилася мати твоя молода
І рідна земля, що тебе вигляда!
Зів"яла, мов цвіт, наречена твоя,
А ти їм привіт не прислав звідтіля.
Їм слово розради хотілось почуть...
Ти тут при параді... А сльози течуть...
Ти марно шукав у далекім краю
Примарну, лукаву планиду свою.
Чи ж дякуєш долі за милість таку,
Що спиш тепер в полі, в жало́бнім вінку?
Вже коси матусі, мов сивий полин -
Для неї ти й досі живісінький син!
І батькові очі зросила роса...
Від рання й до ночі свіча не згаса...
Ридає матуся... Димлять полини...
Солдат повернувся з чужої війни.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=302858
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 28.12.2011
автор: Дощ