Снігом вкрило землю, білим візерунком,
Кришталевим бісером одягнулось все.
Парубок красивий перед Новим Роком
З наміром... зрубати до ялинки йде.
Не рубай ялину, бо ялина плаче
І у лісі хвоя запах віддає!
Ти рубаєш долю і любов, юначе,
Не тривож красуню, хай вона росте!
Зрубаний пеньочок від краси лишився,
Вітер невблаганно замітав сліди.
Де тебе понесли?, - ліс її спитався,
Зашуміли болем затяжні сніги.
...У кімнаті чисто, дорогі обої,
Стукає годинник, час бере своє.
Подарунок з лісу у передпокоях
Одягнули в розкіш, в плаття золоте.
Заблищали сяйвом гілочки ялини
В розмаїтті кульок й дорогих прикрас.
Музика лунала, Новий Рік гостинно
Поглядав у шибку, коли вибив час.
Хвилею шампанське бризнуло високо,
Стукнулись фужери в урочистий дзвін.
Я вітаю щиро всіх із Новим Роком!
Свідком є красуня, що приніс у дім.
Всі раділи долі, тільки не ялина,
Сохла у куточку в зелені сльоза.
Завтра в Новім році перша її днина,
А на другий просто викинуть в сміття.
Не рубай ялинку, бо ялинка плаче,
І у лісі хвоя запах віддає!
Не рубай ялинку, не рубай, юначе,
Хай вона веснує, хай вона росте!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=301321
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 20.12.2011
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА