ДОЛЕНЬКА МОЯ.

Всміхнулась  доленька  здаля,
 Всміхнулась  і  втікла  далеко,
 Бо  знову  людська,не  моя,
 Моя-на  крилах  у  лелеки,

 А  той  лелека  приліта
 Лише  уривками,нечасто,
 Лиш  на  великії  свята,
 А  я  постійно  хочу  щастя.

 Та  забагато  я  прошу,
 Бо  інші  мають  менш  за  мене.
 Прости,о  Боже,що  грішу,
 Немолоденька  ж,не  зелена.

 Дай  мудрість,Господи,молю,
 Навчи  життя  це  розуміти
 І  забери  печаль  мою,
 Щоб  легше  було  в  світі  жити.
08,07,2011

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300731
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.12.2011
автор: Руслана Сапронова