Калинове тепло

Мені  зими  холодні  щоки
Не    злі  і  не  страшні.
Живу,  кохана,  я  допоки
Твій  образ  у  мені.  

Не  скригне  пам’яті  озерце
Від  скипня  забуття,
Бо  ярим  повівом  при  серці
Минувшість  золота.

Горять  не  кетяги  калини
На  білім  полотні,  -
Душа  моя  палає  нині
У  радіснім  вогні.

Бо  знаю  там,  де  ти  проходиш,
Паде  тобі  до  ніг    
Тепло  калинове  Володі
На  чистий  –  чистий  сніг…


17.12.11

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300530
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 17.12.2011
автор: Рідний