МАТІНКА-ЗЕМЛЯ

Красу  її  ніяк  не  змити
Пустим  русалкам  водяним,
І  дихання  не  перекрити
Туманам  вічно  мовчазним.

В  Купальській  ватрі  не  спалити  —  
Надію,  Віру  і  Любов.
Вогонь  від  предків  не  згасити,
Де  пролилася  людська  кров.

Пером  її  не  описати,
Не  змалювати  і  вітрам.
Вона,  як  рідна  ненька–мати,
Вінчує  нас  і  тут,  і  там.

Славетний  рід  пташок  юрбою
Безмежний  простір  прославля.
Ми  завжди  гордимось  тобою,
Велична  матінко-земля!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=300356
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 16.12.2011
автор: Lana P.