Не снись, благаю, відпусти
Якщо образила, пробач, прости.
Прости мою любов солодку як гірчиця
І нелюбов непізнану, а рану
Що вістрем нанесла тупим наганом
Пробач,щоби уміла загострила
Амуром серденько, щоби не плакало
Щоби даремно не боліло.
Прости, пробач, я не хотіла
Щось відняло у мене сили
А ти піднявся на вітрила
Земля з-під ніг де мої крила?
Де взяти кошти на оті бальзами?
Я мала бути поряд,зализувати рани...
Пробач слова,усі обмани
Приснись востаннє, без образ
Скажу люблю, я більше не заплачу
Ще раз скажу коханий...
Пробачив ти!? А я!? А я себе пробачу!?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299700
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.12.2011
автор: Ольга Ратинська