"На завтра шторм, сьогодні не підемо" –
Промовив пасажирам капітан.
"Не так вже й довго на землі живемо,
Щоб поспішати – ризикуючи життям..."
Стривожені думками пасажири
Із часом – задоволення відчули:
– Ми ще до Роксолани не сходили...
Ще пара днів у казці – у Стамбулі!
Через два дні – вперед, у Чорне море,
У Золотому Розі майже штиль.
Ми знову вийшли на морські простори,
Й відчули силу чорноморських хвиль.
Циклон, що мав піти, не схаменувся.
Почувши тих, хто не бажає штилю...
Майже пройшов, та різко повернувся,
Відверто показавши свою силу!
Гойдало так, що душу відіймало.
До Бога із молитвою звертався...
І я пізнав, що значить вісім балів.
І уявив, що буде у дванадцять...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299687
Рубрика: Присвячення
дата надходження 13.12.2011
автор: Віктор Нагорний