Ми не маленькі вірити у казку
Мета велика у житті
Вставляєм свої мрії в рамку
і вішаєм у головах в куті
Всяк з нас колись комусь повірив
Можливо, хтось нас обманув
Й багато-хто у вир полинув
Не знати чи він часом не втонув
Ніхто не хтів назватись "жертва"
Лежати мертвим вічно у труні
Тому брехня попутала нас смертна
Берем за неї участь у війні
Ой бачить Бог, хотів я розібратись
Хто ми такі, а хто такі вони
Та бачу, що не треба за це братись
Бо ми всі разом - вівці й барани
Трапляються між нас усякі троллі
Що присягаюсь, декотрих би вбив
В припадку люті безконтрольнім,
Якби в мій бік він з палкою ступив.
Я також бачив тих, що носять світло.
В очах, в душі - як хочте це назвіть.
Як жаль, що зміни не помітно
Лиш накопичилось століть
і тисяч літ. Чия, вгадайте ера?
Того, що був, але пішов?
Аж досі віра не померла...
Скажіть, якщо хто відповідь знайшов.
Скажіть, що є надія на спасіння.
Чи не хвороба на невроз?
Надія на життя, без гноту тління.
Обман чи звільнення від сльоз,
що при житті земнім так їдко
В очах людських від відчаю стоять?
Я знаю, що я правду чую рідко.
Так що про істину казать?
Я вже втомився комусь вірить,
Бо хто мене зобов"язав?
Втікти б кудись, чи яду випить
Забули б всі, ніхто й не пам"ятав.
про істину сказати хто з вас здатен
Таке, що досвід в силі осягти? -
Нема нічого, все нізвідки взяте
І "зверху" вам не хочуть помогти
Ви думаєте, є комусь різниця?
Ця мисль - то лиш ілюзії фрагмент.
Як психу щось не те присниться -
то Weld in Asches, alles brennt.
Скажіть, кому ще в світі некомфортно.
Вас є хоча б відсотків п"ятдесят?
Терпіти й далі будете цей морок?
Тріпатись в морі, де є безліч Правд?
Чи ми зберемось - не плювати в вічі -
Обнятися й сказать комусь "Привіт."
І нащо нам дискусії про вічність
Мета є: мир і нації розквіт.
27.11.11
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299184
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 10.12.2011
автор: Jonny Evilko