І ЗНОВУ ТИ…

Трохи  стомлена,  трохи  відверта  
Присіла  на  краю  столу.  
Скатертина  цупка  не  затерта  
Знову  ти  присів,знову  погляд  чомусь  додолу  
Філіжанки  дві  паром  обдають  
вєдино  сплітають  ті  пари  
Трохи  трепету  трохи  вміння  
І  краплинка  маленька  тремтіння.
Очі  хиляться  зупиняються  
Не  втопитись  би  їм  в  озерцях  
Твої  дотики  такі  лагідні  
І  один  на  двох  стукіт  серця.  
Руки  зашморгом,  перевулочки  
Гуркіт  від  коліс-далеченько  ліс  
Під  дощем  шумить,  тихо  шепотять  
Нахиляються  зелененькі  соснові  гілочки.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=299048
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.12.2011
автор: Ольга Ратинська