*-*-*

Висот      лазурні      манускрипти  
Згорнула    осінь  золота,
Та    не  спиняє    грудень    -  митник
Блаженні  в  Господі  літа.

Морзянка  з  бору    долинає,
Горби  звітують    і  яри    
Про  відлетілі  птичі    зграї,
І  сумно,  -      що  й  не  говори.

Риплять    вночі    гілки        дубові
На    нот  мінорній  висоті  ,
Альтами    мерлої    любові  
Гучать    печальні  рипи  ті.

Черкає    прописом      морозу      
На  склі  грядущий  рік    пролог,
І  млою      висне    в    небі      лозунг:
Що  буде  далі  –  знає  Бог.

02.12.11.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297524
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 03.12.2011
автор: Рідний