під укіс мій життєвий потяг
десь у вузол сплелися колії
в той момент коли йшли навпроти
ТИ...
не тремтів ще так ніколи я
наче тіло пронизало струмом
наче й досі по всьому тремтіння
я життя що до того зітру.. мов
ТИ...
реальність, а не видіння
під укіс всі вагони долі
і нехай... що мені є втрачати?
встану вільним мов вітер в полі
ТИ...
кінець мій ТИ чи початок?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297235
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: MC_Yorick