Один за одним

Один  за  одним
твої  дзеркала  розбиваються
ми  не  бачимо  себе  ніхто  не  бачить  нас
ми  втікаємо  від  кроків  твоїх  і  моїх
збиті  колоссям  мовчазно  падаєм
цією  землею  ходили  вже
Непривітливі  із  хрестами  і  кулеметами
священною  казали  вони
пахне  годиною  передостанньою
свіжими  снопами  світання  пахне
ми  згадуємо  лежачи  те
що  ніколи  не  бачили
із  закритими  очима
моя  рука  в  твої  руці  дихають  разом
поряд  край  світу  крокують  навколо
і  колосся  співає  елегійних  пісень
сріблясто-гострих
запам'ятай  мене  зараз  не  таким  як  в  люстерку
колосся  щезне  і  сонячні  промені  нас  віднайдуть
тоді  ми  не  знаємо
один  одного

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297162
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.12.2011
автор: Paul Prinzowski