Чому ти так полюбляв чорні светри?
Ти знав, що до кінця не дійдеш?
Ти не вгадав на скільки метрів?
Скажи, ти знав, що ти помреш?
Авто без верху. Вже без верху.
І в ньому трупи без голів.
Скажи, чи добре тобі зверху?
Чи саме так Господь велів?
Чорнявий хлопче і могутній –
Нема його. Загинув він.
Він серед нас тепер відсутній,
Як поночі церковний дзвін.
А з ним іще одна людина –
Такий білявий і хороший, -
Замість нього тепер могила,
Що взимку снігом припорошить.
І траур в місті домінує,
Заплаче місто, заскорбить.
А чорний янгол вже звітує,
Що молодь треться у воріт.
Дві смерті враз – і дві труни,
Не буде їх у нашім колі.
Нема вже їх. Пішли вони.
Вже десь вони у вічнім полі.
Увіковічим вашу пам'ять
І все одно до вас прийдемо.
Колись. Не зараз. Ви чекайте.
Пробачте нам, що ми живемо.
2007
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=297055
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 30.11.2011
автор: Джон Капка (Красавцева)