"Мені кави, будь ласка, без цукру" -
Тихо мовив і сів за столик.
Відпустивши холодні руки -
Ти їй знову піти дозволив.
За вікном шаленіє вітер.
Сильне небо теж іноді плаче...
Вона вишвирне твої квіти...
А ти знову її пробачиш.
Телефоном руйнуєш тишу,
І всі справи тепер - на потім.
Повідомлення їй залишив,
Що зустрітись ще раз не проти.
Вона гірко, та все ж, всміхнеться...
Полюбила..... Але ніколи
Не відкриє тобі своє серце...,
бо ти просто не з того кола.
Сигарету зламаєш навпіл...
Покусавши, до крові, губи...
Не зумієш сказати навіть,
Як нестримно і сильно любиш.
"Мені кави, будь ласка, без цукру" -
Розгубилась, зірвавши тишу.
"Мене в твому житті не буде" -
Повідомлення він залишив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296622
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.11.2011
автор: Svetok