Лист

Пишу  листа.  Кому,  для  чого?
Мабуть  собі,  для  спокою  душі
Пишу  листа.  Така  вже  моя  доля
Писать  листи  невідомо  куди.

Пишу  листа  нехай  проходить  горе
Повз  оцього  стола.  Я  буду  все  писать.
Прощо  і  як  -  не  знаю.  Тільки  доля
Моя  єдина  має  теє  знать.

Пишу  листа  і  влітку  і  зимою,
Пишу  його  наперекір  я  їй.
Вона  ж  його  осудить  млою
Безмежних  нескінчених  днів.

Мені  то  що.  Писать  я  тільки  буду.
І  душу  звеселю  я  цим.
А  там  нехай  що  буде  те  і  буде.
Його  не  зміниш  вже  нічим.

Пишу  листа.  А  що  мені  ще  треба?
Нічого  -  Я  скажу.  Й  закрию  зошит  свій.
І  те,  що  написала  я  бездумно,  з  неба,
Нехай  залишиться  там  на  листі.́

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=296471
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 28.11.2011
автор: Lulu