[Так тьмяно тліє каганок життя.
Бруд всесвіту? Болото, гниль буття.
Мерзенні думи. Холод. Пустота.
Слова-колючки, злість без каяття...]
Грязюка буднів осені на троні.
Сивіє небо хладом в вишині.
Фальшиві камені гнітять в її короні.
Надії крик лунає в глибині.
Дощем-сльозою змилися образи.
Дощем-сльозою й бруд кудись втече.
ЛюбовНадіяВіра не помре одразу!
Вона ніколи в серці не помре!
Морози перші серце огорнули.
Колючий холод думи освіжа.
Тепло душі і світло не забути...
Добро в мені завжди перемага!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294868
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.11.2011
автор: Олеся Глібка