Тому що хоча б іноді потрібно підтримувати когось поруч. Того самого когось, що розбиває руки та голову в кров,борючись за тебе з тобою ж. Того самого,котрий вірить у тебе більше ніж бог,твої батьки,друзі та ти сам. Того самого, що чомусь вирішив, що саме за тебе варто боротися, що в тобі є душа, яку потрібно врятувати. Твого персонального Ісуса Христа. Що сам собі поставив хреста то розп*яв себе в ім*я любові до тебе. Один цвях – я, інший – кохаю, третій – тебе. Три цвяхи,якими він намагається довести тобі ж самому, що ти вартий цієї любові, що ти можеш любити у відповідь. Що ти неодмінно полюбиш. НАЗАВЖДИ – терновий вінок. Він стоїть у калюжі власної крові, він викурює пачку цигарок в день, та садить свою печінку. Але він бореться. Бореться за тебе. Роздвигаючи ноги,та приїжджаючи до тебе за першим покликом. Він вірить у тебе та кожного дня зізнається в коханні. Він щиро сподівається, що ти йому допоможеш. Хоча б мінімальним спротивом, хоча б ілюзією зворотного відклику.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294764
Рубрика: Нарис
дата надходження 21.11.2011
автор: Marry Lis