...Між нами пролетіла чорна зграя
сумних круків. Нема шляхів назад.
І день злощасний врешті догорає,
і облітає жовтий листопад.
В твоїх очах мій світ давно згубився,
нема на карті навіть сторони...
Застигла тінь німа на наших лицях,
але ніхто й сльози не проронив.
Одні круки над голим кладовищем
проворончать безладно на весь світ.
А в нас в думках така могильна тиша,
а у серцях нікчемний пустоцвіт.
Ти не посмів на щастя посягати,
і от вони, - ці втрачені роки...
Вони такі ж самотні і крилаті,
немов оці зажурені круки.
Вже не питай того, чого не знаю, -
мені бракує просто зараз слів.
Між нами пролетіла чорна зграя,
і листопад наш жовтий облетів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294568
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.11.2011
автор: Halyna*