Запитайте ви у ветерана,
У котрого на дощ ниє рана,
Поруч нього присівши у сквері,
Як йому ця новітня афера*?..
Чи ішов він у бій, і не “драпав”,
За червоний радянський той прапор?..
Чи за Сталіна брала піхота
Неприступного вражого ДОТа?..
Чи за партію і комуністів,
Наче факел, горіли танкісти?..
Чи за ленінську "світлу" ідею
Гнали німця до самої Шпреє?..
Ті, хто смерті дивились у вічі,
Кому випало вижити в січі,
Марно битися в груди не будуть,
І загиблих не зрадять, як Юда.
Йшли на смерть за сестру і за брата,
За, під стріхою, батьківську хату,
За кохану дружину і сина,
За батьків, та за землю єдину.
* Написано на події у Львові, пов'язані з вивішуванням
червоного прапора на День Перемоги.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294342
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.11.2011
автор: Патара