Думки назад мене вертають…

Стукає  осінь  у  моє  вікно
І  жовтий  падолист  кружляє  в  танці.
О  Боже!  Як  же  це  було  давно,
Нічний  перон  і  та  знайома  станція.

Старієм  друже,  щоб  ти  не  казав,
Та  в  пам'яті  нічого  не  забулось.
Своє  дитинство  знову  ти  згадав,
Так  хочеться,  щоб  знов  усе  вернулось.

Та  все  життя  минає  в  суєті,
І  діти  наші  швидко  підростають.
Дивлюсь  і  згадую  роки  ще  ті,
Думки  до  них  назад  мене  вертають.

Знов  за  вікнами  злітає  листопад,
Та  цьому  вже  немає  значення.
Ніколи  моя  юність  неверне  назад,
Хоч  їй  призначую  побачення.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=294126
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.11.2011
автор: Тетяна Горобець (MERSEDES)