На пашу сонечко веду...
І ранок, наче у меду,-
Цвіте і пахне конюшина.
Пістрявий килим ліг до ніг,
І радісно дзумить моріг,
Дурманить голову шипшина.
Бадьора свіжість од ріки.
За лугом - поле. Буряки.
І мама там, і тітка Зіна.
Хоч ми із братом ще малі,
В руках і вила, і граблі -
Ворушимо в покосах сіно.
Як спека викупа в поту,
То ми - до річки. На плоту
Побавимось. У глиб пірнаєм...
Коли б я міг цю мить спинить,
Але - невтримна! - вже бринить.
І що за нею - знаю, знаю...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=293899
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 17.11.2011
автор: Вячеслав Романовський