Я завжди не була байдужою до чорного,
Я існувала цим кольором ночі,
Він не має нічого потворного
Його обожнюють мої руки і очі....
Залежність тікає у п*ятки,
Дотик дарує новий подих,
Я живу на здогадки
Я чорний псих...у догмах...
Свій світ малюю чорним,
Себе в ньому притворной,
Чужою, сліпою, не твоєю,
Я свята в попелі Помпея...
Смерть.... існує чорнота,
І я навколо неї
Існую у ваших віршах
Під назвою Пандемія))))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292897
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: Даша Піддубна