З сірих холодних рим
можна впізнати осінь.
Став ти мені чужим...
Годі брехати. Досить!..
Сповна віддячив час:
надто аж справедливо.
Більше не буде "нас",
в серці у когось зливи...
Й навіть якщо твій біль
буде палати ясно,
він же не той, що мій
випав, мов град, невчасно.
Помах руки в вікні,
хай нам пробачать люди...
Ти став чужим мені
вчора, сьогодні, всюди.
Смак пріснуватих фраз,
вибач, я вже не зможу
жити, як в другий раз,
жити, мов на сторожі...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292720
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: Halyna*