мені випала рідкісно чорна карта
час збиратися за лаштунки
мапа, кеди, тютюн, форсунки -
те, що треба мені для завтра
мене сіють, як попіл, в городи
мною б"ють, як сталевим списом,
мною тішаться наче дивним призом
я ж блакитної крові, дурної породи
я б сама розсипалась за вітром в кригу
я б сама закидала провалля криком
тільки б більше не плели язиком
що я роблю усе догори дригом
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=292700
Рубрика: Лірика
дата надходження 13.11.2011
автор: Наталка Тактреба