Як можна бажати
Любити, ну тобто страждати?
Не хочу я знати…
Молюсь, щоб проснутися й не пам’ятати
Жорстокі ті ігри, що звав їх «любов» ти:
Закохане серце на клаптики рвати
Без логіки і мети,
Щоб потім із ніжністю вітру складати
Розсипані пазли. Листи
Заклеєні кров’ю у ящик губити…
Крім мене ж нікому їх не відкрити…
…Знешкодити бомбу, щоб потім лишити
Дві жертви по різні сторони нити
І в різні мокрі подушки страждати…
Нічого не бачити, не пам’ятати…
Ось знов не змогла ностальгію убити,
Потяг у вчора не в силах лишити:
Валізи з «любов’ю» не вмію губити…
Не можу читати чужі я листи,
Бо важко і так багаж цей тягти:
Всі «вибач», «забудем» і «знову почнем» берегти…
У пам’яті всі спільні дати тримати,
Щоб раптом чогось не пропустити…
І знову конверти зі смаком крові душі ти
Кидаєш у простір: відомі давно адресати.
…Я мрію повітря усе зібрати,
Далеко вивезти, кинути,
Щоб не було нічого, де жив би ти…
А потім себе саму задушити…
Не в змозі своїми руками здерти
Шпалери твоїх поцілунків затерті…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291664
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 08.11.2011
автор: Нея Легна