Вітражі

Таких  дають  шаленим  зазвичай  –    
Мій  Янгол-охоронець  дивний  дещо:    
У  голові  під  кучерями  плеще
Фантазій  різнобарвних  водограй.

Працює  тяжко  –  з  обсягом  робіт
Проблем  немає,  вистачало  б  сили.
Коли  ж  засну  –  складає  сиві  крила,  
Щоб  відпустити  мрії  у  політ.

Переплетіння  доль  –  уже  було  –      
Він  все  збагнув  у  загадці  давно  цій.  
Перетворити  фарби  тих  емоцій
Кортить  тепер  на  кольорове  скло.

Мети  досягне.  І  немов  митець
Відтворювати  буде  вітражами
Життя  картинки,  пристрасть  поміж  нами,              
Метання,  муки,  радощі  сердець.

Захопиться  –  як  сонця  промінці                        
Цілунками  вкривають  землю  рясно  
Згасивши  зорі,  не  помітить  вчасно.  
Проґавить  й  усміх  на  моїм  лиці

Ранковий.  Залишусь  на  день  сама,
Таким  як  я  багато  і  години…  
Авто  без  гальм,  інсульт,  впаде  цеглина  –  
Конкретно  що,  різниці,  втім,  нема...

Здивується  колишній  захисник…
Втамую  подих  –  вразять  соковиті
Мозаїки,  у  вічності  блакиті  
Відлунням  світу,  що  для  мене  зник.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291366
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.11.2011
автор: Гетманец А