(майже) СИНХРОННО…

у  натовпі  компресій-декомпресій,
коловороті  скупчень  і  лакун,
у  кулеметних  вибухах  обсесій,
спрямованих  на  осередки  лун,
кудись  біжу  –  до  битви  чи  до  схрону,
із  ран  німих  прозору  плазму  ллю,
душею  в  душу  –  викликом  синхронним  –
наздоганяю…каюсь…і  люблю…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291273
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: *****