Я би для тебе, доле, тесала дубовії двері,
Я би різьбила квіти у ніжний узор весни.
А за дверима – щастя плекала б у райскому сквері,
Тільки би птахи співали і були щасливі ми.
Я би для тебе, доле, стежку шовкову стелила,
Тільки би не спіткнутись, тільки б не впасти грудьми.
І рушничок на колінах з радістю голкою шила,
Моє бажання велике – тільки б щасливі були.
Я би для тебе, доле, співала устами пісню,
Щоб у житті погане сказати вони не могли.
Лиш би серденьку не було боляче так і млісно,
Я би сушила сльози – тільки б щасливі були.
Я би для тебе, доле, багато беріз насадила,
Було б так сонячно й світло, не було би там темноти.
Я би дітей-крихіток по-материнськи пестила,
Тільки, коханий, з тобою були б щасливі ми.
Я би для тебе, доле, сонцю відкрила вікна
У розмаїтті літа був би зі мною ти.
І не пустила б горе, доле моя тендітна,
Пухом би я стелилась, тільки б щасливі були.
Я би з тобою, доле, все пережила в світі
І витирала б нишком в щасті свою сльозу.
Тільки би Ангел Божий міг би ті двері відкрити
І запросити в гості долю мою сумну.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=291163
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.11.2011
автор: ГАЛИНА КОРИЗМА