Побути хочеться мені на самоті,
Де поглинає стрим глибока ніша
Оздобити хвилини золоті
Рядками ненародженого вірша.
Манить рядками сонцесяйних рим,
Ридати словом, ще ніким не чутим,
Моє перо, цей вічний пілігрим,
Шукає порятунок від отрути.
Щоб доторкнутись віршем до сердець
І пробудити омертвілі душі...
Та має все початок і кінець...
Ніхто закон всесвітній не порушить.
Щоб обминути віражі круті,
Так хочеться побуть на самоті
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=290973
Рубрика: Лірика
дата надходження 05.11.2011
автор: Тамара Шкіндер