Босоніж ти ходила серед хмар,
примушено до вітру посміхалась.
Боялася прихованих примар,
із вітром ти над ними насміхалась.
Десь поруч серед неба і зірок,
тебе вітали сонце і планети.
Усміхнена до щастя робиш крок,
у пошуках небесної комети.
У тій кометі віра у тепло,
за нею прийде неба зорепад,
це мрії залітають у вікно,
а вітер просить сонячних порад.
Босоніж ходиш серед білих хмар,
і щастя поруч, береже тебе.
Коли смієшся не бува примар,
і щастя на руках тебе несе…
01.11.11р
Для Катрусі, сонячної і зоряної дівчинки:)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=289956
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.11.2011
автор: Alexander Marchuk