Чи є у тому сенс, чи є у тім потреба –
Іти за кроком крок з коханням за плечима?
Бо ж всі мої шляхи ведуть ізнов до тебе,
Омріяний хлопчисько з карими очима.
Життя то не життя – якесь містичне коло,
Химерна карусель з одвічним пасажиром.
Завзяття загуло, а нині – надто квола,
Щоб подолати путь, порізану пунктиром.
Усі мої шляхи ведуть ізнов до тебе.
То певно, долі гра, такі предивні жарти.
У кого запитать, у тебе чи у Неба,
Чи то дійду колись? Чи того воно варте?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288782
Рубрика: Лірика
дата надходження 26.10.2011
автор: Наталка Кольоровісни