Я колись зможу зробити так щоб всім було добре....
Якщо треба ..я піду....
Якщо ні, то залишусь...
Усім варто бути менш матеріальними і почати збирати моральність....
Люди купляють щастя за гроші...
А мені і всіх земних не хватить щоб придбати своє...вернути своє....зробити своє...
Колись я зможу виглядати слабкою....і ви почнете мене жаліти..
А я буду єхидно посміхатись, мов "Дурні які! вам тільки це і треба було"....
Зберу в пакет для сміття все погане і викину.... Шкода бомжів....
Від сьогодні я буду ходити лише в рожевих окулярах....
рожевий мені до лиця...
Хоча це неправда...
До речі, про правду... Де вона?...
Кількість нашої радості обмежується матеріальним благом....
Та пішло воно до біса!!
Я буду вдовольнятись моральним!!)))
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=288557
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 25.10.2011
автор: Tanya Lototska