Я цiлу нiч,в метаморфозах страху,
шукав слiди вчорашнiх сновидiнь,
аби на гранi злетiв i падiнь,
перетворитись хоч би раз на птаха.
Та мабуть мало в душу влив вогню,
i в гiркуватiй паприцi емоцiй,
своїм бажанням дивним напiвкроцi,
непоказав очей у стилi "НЮ"...
I що напiвдорозi до мети,
в якої знаю значення дифузне,
я не вiдчув як думка в словi грузне,
й згоряють наспiх зробленi мости.
Тепер би тiльки пiсля всiх "звитяг",
коли уже нi нервiв,нi наснаги,
моє кохання пiзнє без уваги,
нi ти незалишила,нi життя.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287964
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 23.10.2011
автор: Леслав