ПОГЛЯД З ПОТОЙБІЧЧЯ. сон 2

1

І  знову  сон.  Я  знов  зриваюсь  з  криком,
бо  все  теж  саме  мариться  мені  -
свята  Земля,  як  немічна  каліка,
вмирає  на  смертельному  одрі.

Я  чую  сатаністськії  відозви
і  світ  уже  жахається  в  підозрі,
що  нечистивців  вирок  то  Землі.

На  лЮдськім  горбі  їх  добро  вовтузять
нові  (чи  ні?)  утворюють  союзи
і  похапцем  вклоняються  війні.

Вони  вже  не  ховають  і  обличчя  -
так  переконані,    що  зброя  їхня  звична
і  цим  разом  над  правдою  візьме.
Уже  немає  тих,  які  ховались,  
бо  темні  сили  гучно  об"єднались
в  надії  побороти  все  святе.

2

І  вже,  здається,  що  нема  захистку
від  того  глуму  на  планеті  цій,
бо  й  віру  в  Бога,  світлу  і  пречисту
ще  вік  назад  вдягнули  в  однострій.

Знов  ожили  ті  амбіційні  плани,
знов  зворухобились  усі  злодійські  клани
і  Святій  Вірі  суперечить  Вій.

У  неминучості  своєї  перемоги
він  так  увірив,  що  усі  дороги
уже  ладнає  лиш  під  свій  укрій.

А  світ  -  чи  знову  те  не  помічає,
чи,  як  колись,  знов  вироку  чекає,
мовчить  тривожно,  сам  уже  не  свій.
І  лише  глас  Господній,  наче  сурми:
"Опам"ятайтесь,  бо  в  жертовні  судній
всі  згорите!  І  мертві,  і  живі!"

3

Один  лиш  шлях  у  вас  до  перемоги
і  лиш  один  предвісник  здобуття  -
то  згуртуватись  навкруг  віри  в  Бога
аби  відстоять  це  земне  життя.

У  ночі  довгі,  передднІ  Різдвовім
згадайте,  що  ви  всі  одної  крові
і  скуйте  волю  в  цільний  моноліт.

Не  бійтеся,  що  ворог  те  почує  -
його  ваш  страх  лише  мобілізує,
а  ваш  супротив  кидає  у  піт.

У  дні  короткі,  найтемніші  ночі
в  бою  він  борикатись  не  захоче,
бо  він  гада,  що  змерз  свободи  цвіт.
Він  не  повірить  у  ці  сни  пророчі
і  злегковажить  сатаністський  світ.

4

Та  лиш  тоді  здолати  можна  раті
коли  усі  устануть  в  один  час,  
коли  сичі  заходяться  кричати
і  ворог  не  побачить  зразу  нас.

А  ранок  нам  освітить  перемогу,
залізний  птах  впаде  десь  на  дорогу,
що  в  небо  пнявся  й  правив  дотепер.

І  возродиться  правда  і  довіра,
а  ми  Творцю  серця  дамо  в  офіру,
спасем  Христа,  щоб  на  хресті  не  вмер.

В  його  рождення  вийдем  з  хоругвами
та  проженем  з  церквов  тих,  хто  віками
не  нам  служив  і  Богу,  а  війні.
Різдв"яна  зірка  спалахне  над  нами,
засяє  світу,  людству  і  Землі!

------------------------------

...то  другий  сон,  що  сниться  все  мені...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287834
Рубрика: Езотерична лірика
дата надходження 22.10.2011
автор: Борода