Ти вивчаєш мене по літері –
І збираєш в разок намисто.
Як мови чужої палітру,
Як незнайоме місто.
В лабіринтах речень і звуків
Дошукатися прагнеш значень,
Фоліанти гортають руки…
Та чи жінку хтось розтлумачив?
По складах, по словах, по фразах…
Як обридне тобі це раптом,
Не поспішай одразу
Ставити крапку.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287217
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.10.2011
автор: Ярочка