А я живу…. без тебе…, і вмене все в порядку.
Минув туман в очах , в душі минула ностальгія,
Я вже не думаю про нас, про тебе я не мрію
І сам не розумію? Чому в душі жила марна надія?
Я довго мучився… шукав якусь причину,
Я був розгублений, ображений немов дитина,
Про тебе думав кожну мить, кожну хвилину.
Я жити не хотів нестерпною була життя година
Я догори ногами перекинув свою середину
І думав я, що не наступить світла днина
Тож вирішив тебе забути, як страшну картину
Зламалась в мить для катувань машина.
Наперекір усім пішов шукать щасливу днину
В дорозі вічністю нестерпною здавалася хвилина
Крізь біль та гіркоту взійшов на забуття вершину
Здолавши все… я зрозумів:
в моїм житті ти дорога та не єдина
10.11.2011 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287110
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Хірург