На фоні ранкового неба
Ти на мітлі
Така ж красива,
Як і без неї.
У костюмі відьми,
У образі босоркані
Ти позбавляєш здоров’я,
Забираєш пам’ять,
Висмоктуєш розум,
Зводиш у могилу…
Я вже відчуваю
Холод землі…
Але вночі
Ти перетворюєшся на мамбо –
чаклунку вуду,
Щоб повернути мене з потойбіччя
І перетворити на зомбі
Для того,
Щоб не тільки завтра,
Але і щодня
У костюмі відьми,
У образі босоркані
Позбавляти мене здоров’я,
Забирати пам’ять,
Висмоктувати розум,
Зводити у могилу…
Бо я
Ніби зрадив
Тобі.
Босорканя (діал) - закарпатська відьма
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=287089
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Василь Кузан