Шукаю те чого немає
І не існує просто на землі.
Співаю пісню про кохання
Зігнившим внутрішньо зіркам.
Втрачаю світло,
Прірву споглядаю .
Зірки тьмяніють,
Гинуть при житті
В безодні космосу глухого.
І люди так розходяться
Як у вісні, як в мареві!!!
Безмежні джунглі кам"яні
З"їдають свіжий подих вітру.
І ми з тобою,
Так прірву не змогли пройти...
Щоб разом світло у душі відкрити,
Та розганяти всі погані сни.
Щоб кроки проливали свіжі роси,
На змучені грудки землі.
Щоб ми створили нову расу
Щасливих, вільних від оков людей...
Та, прірва ще не знає краю,
Ми не змогли її пройти.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286938
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.10.2011
автор: Христина Лозина