Легенда про хмари

Гонить  Вітер  із  дня  на  день
Хмари  по  небесній  арені
І  співає  своїх  пісень  
Про  поля  і  ліси  зелені.

Вільний  Вітер,  бродяга,гультяй
Все  ганяє  хмари  по  світу.
Він  злодюжка,  веселий  шахрай.
Тихо  вкрав  у  нас  сонячне  літо.

Хмари  все  собі  небом  пливуть,
Вітер  всі  таємниці  їх  знає.
Хмари  —  душі,  їх  можна  почуть,
Як  послухать,що  вітер  співає.

Душі  тих  безіменних  солдат  —
За  ніщо  у  борні  полягали,
Душі  хлопців  і  душі  дівчат  —  
За  ідеї  чужі  полягали.

Душі  тих,  кого  голод  косив
У  прокляті  роки  ті  тридцяті.
Тих,  кого  вели  на  розстріл
За  думки  їх  сміливі  крилаті.

Душі,  що  зрозуміть  не  змогли  —
Защо  вбили  їх,  защо  вмирати?..
Відповідь  все  шукають  вони,
Та,  напевно,  їм  того  не  взнати...

Будуть  вічно  душі  сумні
Над  цим  проклятим  світом  літати…
Будуть  плакати  уночі…
Взимку  снігом  на  землю  лягати…

Тихо-тихо  шумить  трава…
Посіріла  осіння  просинь…
Тільки  хмари  пливуть  в  небесах…
Вітер-Гермес  молитви  їх  носить…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=286844
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.10.2011
автор: Marika